Затирка для швів плитки своїми руками поетапно: керівництво, як наносити та затирати плитку у ванній + список потрібних матеріалів
Самостійне затирання швів плитки у ванній кімнаті на перший погляд здасться простим і легким заняттям, але відсутність навичок роботи з розчином може призвести до похибок на вертикальних та горизонтальних поверхнях.
Перед початком робочого процесу важливо правильно підібрати затирання. Для новачків ідеальним варіантом буде склад, який має час сушіння від 1 до 3 годин.
Особливість якісного затирання
Головне призначення затирки для швів полягає у додатковому захисті клею, на якому фіксується керамічний декор. Таким чином вдається запобігти розмноженню цвілі, грибка та скупчення вологи.
До того ж поверхня з плитки набуває естетичного вигляду при використанні затирального складу.
Щоб з першого разу зробити акуратний та рівний шов необхідно правильно підібрати компоненти для робочого складу. Він повинен відповідати декільком критеріям.
Вони включають:
- При приготуванні робочої суміші важливо стежити за ретельним розчиненням інгредієнтів. Наявність грудок, великих частинок призведе до появи тріщин після висихання. Крім цього, такі елементи провокують появу пробок, усередині яких буде накопичуватися бруд і волога. Усередині міжклітинного простору з’являються порожнеча;
- Пластичність та еластичність розчину забезпечує рівномірне заповнення відстань між плитками;
- Після висихання шар не повинен кришитися та деформуватися. Цей критерій вказує на міцність та надійність оздоблювального матеріалу;
- Гідрофобні якості. Якісний склад відштовхуватиме частинки вологи. Якщо шов активно вбирає воду, то в процесі експлуатації всередині міжклітинного простору розмножуватиметься грибок та цвіль;
- Стійкість до впливу побутової хімії. Сучасні склади відрізняються своєю агресивною дією, що іноді можуть зіпсувати поверхню керамічного декору. До зони ризику потрапляє міжплитковий шов;
- Естетичний зовнішній вигляд. Сучасні склади затирання для швів відрізняються своїм кольором та можливістю використовувати додатковий декор у вигляді блискіток, глітерів та кварцового піску.
Різновиди плиткової затирки
У будівельних магазинах можна зустріти велику різноманітність оздоблювального матеріалу для заповнення швів між керамічними плитками. Вони можуть складатися з одного або декількох компонентів.
В свою чергу вони поділяються на:
- Цементні. В основі використовують цемент дрібної фракції. Такий склад ідеально підходить для досвідчених і майстрів-початківців. Завдяки йому вдається усунути дрібні дефекти на поверхні;
- Полімерноцементні. Крім цементу використовують полімерні пластифікатори, що забезпечують пластичність. При правильному приготуванні вдається отримати щільну текстуру, яка рівномірно розподілиться між елементами;
- Цементно – піщані. Тут застосовують рівномірні пропорції цементу та піску. Розчин виходить щільним та досить пластичним. Для роботи використовується спеціальний шпатель;
- Поліуретанові. Головна речовина робочого складу є сумішшю полімерних смол, які після нанесення вступають у хімічну реакцію. Шов виходить рівним та щільним. Цей вид затирання підходить для новачків. Працювати з таким типом затирання зможе новачок та досвідчений професіонал. Склад на основі поліуретанових компонентів зарекомендував себе позитивно. Покриття відрізняється відмінними гідрофобними властивостями, що дозволяє зберегти відстань між декором у відмінному стані;
- Епоксидні. Таке затирання відноситься до двокомпонентних типів. Для її приготування використовують епоксидну смолу та затверджувач. Недоліком готового складу вважають його швидке сушіння. При неправильному нанесенні на площині з’явиться яскраво виражені дефекти;
- Силіконові. Вони поєднують у собі набір хімічних елементів, які після нанесення та застигання утворюють еластичне покриття. Матеріал має відмінні водовідштовхувальні властивості. Такий склад можна використовувати для лазень та саун.
Деякі майстри воліють виготовити затиральну суміш своїми руками. Для цього вони використовують алебастр, гіпс, рівні пропорції суміші цементу та піску, глину та вапно.
При дотриманні пропорційності інгредієнтів вдається отримати пластичну масу, яка рівномірно заповнить міжплитковий простір.
Самостійне приготування матеріалу може не відповідати якостям.При неправильному розрахунку міжплитковий шов з часом потріскується та деформується.
Відмінні риси цементної затирки
Сучасні склади затирання поділяються на кілька типів. Вони можуть бути на основі піску та цементу або тільки пластифікаторів. Суміш, в яку додають кварцовий пісок, рекомендовано застосовувати для оформлення швів з шириною більше 5 мм.
Для заповнення вузьких зазорів підійдуть склади, в яких застосовують полімерні інгредієнти та дрібнозернисті компоненти. На упаковці виробник вказує, який вид затирання підійде для оформлення певних швів.
Переваги затірки на основі силікону
Силіконова затирка є однокомпонентним складом, який фасують у спеціальні картриджі у вигляді труби. Для роботи зі складом необхідно забезпечити тиск на спеціальному поршені, який допоможе рівномірно заповнити зазори між плитками.
Для створення такої затирки використовують силікон та спеціальний затверджувач. Такий вид суміші за характеристиками нагадує герметик.
Пластична маса допомагає захистити керамічне покриття від цвілі, грибка та бруду.Сучасні склади мають антисептичні компоненти, що забезпечують додатковий захист від патогенної мікрофлори.
Перед початком роботи із силіконовою затиркою необхідно правильно зробити зріз на поверхні пластикового конуса. Тут важливо враховувати товщину плиткового шва. Якщо отвір вийде занадто широким, то в процесі роботи робоча суміш виходитиме за межі зазору.
Фото затирання для швів плитки
