Яка витрата клею для плитки на 1м2: розрахунок для стін та підлоги у ванній (норми на квадратний метр)

Яка витрата клею для плитки на 1м2 – норми та тонкощі розрахунку. Опис факторів, що впливають на витрату клею

Підготовляючи витратні матеріали та інструменти для проведення ремонтних робіт, слід заздалегідь прорахувати обсяги необхідних складів, у тому числі клею для плитки.

Ретельно проведений розрахунок дозволяє уникнути як необґрунтованих витрат, так і незапланованого дефіциту клею. Існує кілька підходів до визначення необхідної кількості матеріалу і найбільш оптимально ознайомитися з кожним з них.

Якісний склад клею

Сьогодні для зручності користувачів та майстрів будівельних бригад створено спеціальні калькулятори (у тому числі онлайн версії), які дозволяють зробити швидкий та точний розрахунок необхідного матеріалу. Проте, на практиці все не так просто – належний обсяг залежить від багатьох факторів.

Витрата основи, що клеїть, безпосередньо залежить від якісного складу:

Найбільш бюджетний варіант для проведення самостійного ремонту – це клей на цементній основі. Придбати цей склад можна у вигляді мішків із сухим цементом. Безпосередньо перед плитковою кладкою сухий залишок розводять водою або ж розводять розчинником на латексній основі. Приблизна витрата такого клею на 1 квадратний метр плитки становить 1-1,9 кг. Однак, на практиці доводиться враховувати і багато інших факторів, тому діапазон є таким широким.
Дисперсійний плитковий клей. Для виробництва подібного складу використається смола. Випускається клей у рідкому вигляді, тому не вимагає жодної попередньої підготовки до роботи. Рекомендовану витрату можна дізнатися з інструкції, що додається.

Третій вид клею виробляється на основі епоксидної смоли.

Перед застосуванням смолу змішують з каталізатором, щоб утворився матковий розчин оптимальної консистенції.
Цей клей є найбільш міцним, не боїться вологи і низьких температур, не схильний до усадок, має відмінну адгезію з підлягаючою поверхнею і з плитковими модулями.

При товщині клеючого шару 1 мм витрата становить 1,5 кг на 1 квадрат плитки. Відповідно, при збільшенні прошарку, що клеїть, буде збільшуватися і витрата складу.

Тип покриття, що використовується

Важливе значення має тип покриття, що використовується. Різні за своїм складом матеріали можуть вбирати різну кількість клею.

Витрата клеючої основи може змінюватися в таких ситуаціях:

Виражена пористість плитки. Подібна особливість є найбільш характерною для керамічної плитки. А ось кам’яні модулі з гранітною крихтою через високу щільність практично не вбирають клей.
Також на обсяг складу, що витрачається, впливає стан зворотної сторони плиткового модуля. Якщо на задній поверхні покриття є нерівності, сколи, дефекти, знадобиться набагато більше клею, який піде на заповнення наявних порожнин.
Достатній вплив на витрату клеючого складу вага плиткових модулів. Найважчою є плитка з гранітною крихтою та метлахська модель покриття. Чим більша вага модулів, тим вищим має бути шар адгезивного складу.

Великий вплив має присутність на поверхні покриття декоративної глазурі.Незалежно від ступеня пористості подібні види матеріалу дуже погано вбирають рідини та клейові розчини.

Як правило, сучасні виробники оздоблювальних та будівельних матеріалів випускають окремі серії клею, призначені для індивідуальних типів покриттів.

Стан поверхні, що підлягає

Майстрам, які виробляють оздоблювальні роботи, доводиться стикатися з певними труднощами плитної кладки. Не останнє значення має стан поверхні, що підлягає: наявність нерівностей, тріщин, виїмок, залишків старого покриття.

Для отримання якісного результату слід ретельніше підійти до підготовки підлоги: очищення від сміття та пилу, зняття старих швів, плитки, дерев’яних плит.
На окрему увагу заслуговує наявність мокнучих поверхонь, які можуть порушити адгезію клею.
Тому всю підлогу перед укладанням облицювального матеріалу уважно оглядають і усувають наявні дефекти.

Температура повітря в приміщенні

Сучасні будівельні рекомендації існують не просто так, адже температурний режим повітря у приміщенні відіграє важливу роль.

Найоптимальніший діапазон температур для плиткової кладки становить 18-24 градуси.
Роботу в теплішій кімнаті проводити не варто, тому що в цьому випадку випаровується багато рідини з клеючого розчину.
При нижчій температурі клей змінює свою структуру, основні фізико-хімічні властивості, а тому різко зменшується адгезивна здатність складу, що використовується.
Особливу увагу слід звернути на здійснення плитки на відкритому повітрі.

На швидкість випаровування вологи з клеючої основи впливають прямі сонячні промені, сильні пориви вітру. А ось туман, що осідає, навпаки, знижує здатність складу до адгезії.

Різновид використовуваного інструменту

Як не дивно, але форма та розміри шпателя відіграють дуже важливу роль, визначаючи витрати клею. В даному випадку оцінюється також досвід та майстерність укладача, здатність його рівномірно розподіляти адгезивний розчин по поверхні основи.

На практиці при проведенні оздоблювальних робіт використовують шпатель із квадратними зубцями, U-подібний шпатель, V-подібний інструмент.
Остання модель дозволяє працювати з невеликими плитковими модулями, наприклад, із плиткою мозаїкою.
Ще один важливий критерій, що визначає витрату складу для кріплення модулів, це форма та частота розташування зубців на торці шпателя.
Зубці, розташовані досить високо, залишають на підлягає підставі об’ємний шар клею.

Спосіб плитної кладки

Не менш важливий параметр для майстра полягає у визначенні способу та напрямки кладки:

Пряме класичне укладання матеріалу потребує мінімальної витрати клею.
Формування складнішого малюнка, створення панно, зображення з 3D ефектом потребує значної витрати, адже в цьому випадку величезна увага приділяється стану та естетичності швів.