Епоксидна затирка для плитки: покрокова інструкція щодо нанесення своїми руками. Огляд видів, плюсів та мінусів використання у ремонті

Епоксидна затирка для плитки: призначення, переваги, відмінність від цементної затирки + технологія нанесення своїми руками

Епоксидна затирка є різновидом спеціального заповнювача, призначеного для декорування міжплиткових швів. Цей склад поєднує кілька функцій.

Він дозволяє рівномірно заповнити відстань між керамічним декором, а також приховати дрібні похибки на вертикальній та горизонтальній поверхні.

Сьогодні можна зустріти склад з додатковим декором у вигляді дрібних блискіток, яскравого піску та великими гліттерами.

Особливості епоксидної затирки

Головною особливістю такого матеріалу вважають його склад.

Для приготування розчину використовують два компоненти:

  • Рідка епоксидна смола. На додаток до неї застосовують кремнієвий наповнювач, яскравий пігмент, спеціальний пластифікатор, що дозволяє зробити склад більш пластичним;
  • Затверджувач. Він відповідає за хімічну реакцію, під час якої епоксидний шов стає щільним та міцним.

На відміну від цементної затирки, склад з епоксидної смоли відрізняється своєю пластичністю, великим вибором відтінків і збільшеною швидкістю висихання. Проте останній критерій вважаю радше недоліком, ніж перевагою.

При покупці епоксидки необхідно розуміти, що вона дуже відрізняється від звичайної затирки для швів. Наприклад, при приготуванні цементної суміші можливо не дотримуватися пропорції речовин.








Під час роботи з епоксидною смолою для затирання потрібно правильно розрахувати співвідношення активних компонентів. За умови дозування вдається отримати якісний склад, що забезпечує відмінний результат.

Головні відмінності епоксидки від цементної затирки полягають у наступному:

  • Епоксидне затирання для швів має хороші гідрофобні властивості. Завдяки їм шви виходять рівними та ізольованими від підвищеної вологості. Готовий розчин рівномірно заповнює місце між керамічним декором. Різна колірна палітра дозволяє підібрати будь-який відтінок для створення ексклюзивного дизайну;
  • Шви на основі епоксидної затирки протистоять хімічним складам. Вони не змінюють свого зовнішнього вигляду під впливом побутової хімії, у складі якої є висока концентрація кислот і лугів;
  • Епоксидне затирання відрізняється тривалим терміном експлуатації. В середньому вона здатна прослужити від 15 до 35 років;
  • Зміш з епоксидною смолою ідеально підходить для обробки будь-яких поверхонь на основі кераміки.Крім цього вона добре заповнює поверхні зі скляної, мармурової мозаїки. Розмір шва може досягати від 0,5 мм до 20 см;
  • Її рекомендовано вибирати для приміщень, у яких спостерігають регулярну вологість та перепади температурного режиму. Наприклад, у лазні чи сауні;
  • Професійні майстри вважають за краще використовувати епоксидну затирку як монтажний клей для плитки. Завдяки їй вдається зафіксувати мозаїку зі скла, фарфору та навіть металу.

Недоліки епоксидної затирки

Окрім численних переваг такий вид оздоблювального складу має істотні недоліки, що полягають у наступному:

  • Вартість. Для роботи знадобиться затирання на основі двох компонентів та спеціальний розчин, що дозволяє позбутися нальоту. Однак, якщо потрібно усунути дефектну ділянку, то для цього необхідно набувати нового обсягу робочих складових;
  • Досвід роботи. Поступово розподілити розчин на основі епоксидної смоли вдається далеко не кожному майстру. Відсутність спеціального досвіду при роботі з таким складом забезпечить нерівні шви, каламутні розлучення, яких важко позбутися;
  • Груба текстура. Після висихання плиткові шви мають схожість із наждачним папером. Справа в тому, що при кристалізації утворюються великі частинки, які схожі на дрібний пісок. У процесі очищення декоративних поверхонь можуть виникнути проблеми.










Кольорова палітра епоксидної затирки для плитки

Погодьтеся, що панель затирання впливає на результат. Фахівці рекомендують враховувати співвідношення відтінків один з одним. Сучасні пігменти забезпечують будь-який колір для заповнення міжплиткового простору. Крім цього, можуть використовуватися додаткові присадки у вигляді дрібного піску, гліттерів.

Саме ці деталі відповідають за красу керамічного покриття.

При великій різноманітності не завжди вдається підібрати потрібний варіант. Альтернативним рішенням буде додавання спеціальних пігментів до білого складу.

Інтенсивність готового відтінку можна контролювати при дотриманні пропорцій.










На що звертати увагу при виборі панелі? Для цього слід враховувати наступне:

  • Світлі відтінки бежевого, молочного та білого допомагають створити відчуття єдиної композиції. Темні тони рекомендують вибирати для створення контрастних деталей. У разі грамотного поєднання кількох тонів вдається виділити певні зони;
  • Якщо у приміщенні використовується більше трьох кольорів та складні візерунки, то для підкреслення результату рекомендують вибирати світліші тони. Таким чином, дизайн приміщення здаватиметься єдиним;
  • Для затирання однотонних поверхонь із керамічної плитки можна вибирати відтінки, що використовуються по периметру інтер’єру. Затирання краще підбирати відразу з декоративними елементами. Таким чином вона не надто виділятиметься на загальному тлі, а навпаки підкреслить всю красу керамічних поверхонь;
  • Якщо у приміщенні використовують плитку мозаїку, то для оформлення краще підібрати бежеве або біле затирання. Таким чином, робочий склад дозволить виділити декоративні частини;
  • Якщо на поверхні керамічної плитки є складний і геометричний візерунок, то колірний відтінок епоксидної затирки повинен бути бежевим або білим. Таким чином, вдасться зберегти баланс.

Дизайнери не рекомендують поєднувати більше 3 відтінків у малогабаритних просторах. В результаті інтер’єр вийде несмачним та незатишним. Два основних кольори повинні рівномірно розташовуватися по площі приміщення, а третій використовуватися як контрастні деталі.



















Фото ідеальних швів з епоксидною затиркою