З верхнім розташуванням
Монтаж проводиться під стелею. Для з’єднання із чашею унітазу встановлюється окрема труба. Застарілий спосіб облаштування санвузлів, який зараз зазвичай використовується лише у громадських туалетах. Також підходить для приміщень, оформлених у стилях лофт, ретро та подібних.
Основна перевага – підвищений тиск подачі води в чашу. За рахунок цього покращується якість змиву. Але такі бачки мають вагомі мінуси:
- Високий рівень шуму;
- Ускладнений доступ до зливного механізму;
- Величність та неестетичність конструкції.
Зливний механізм
Механізм бачка унітазу складається з двох основних елементів:
- Клапан для набору води;
- Механізм для зливу води в чашу.
Є 2 типи конструкції арматури:
- Роздільна;
- Суміщена.
Роздільна арматура
Найпопулярніший варіант. Обидва елементи конструкції з’єднані між собою. На вході в резервуар вмонтовано мембранний клапан. Мембрана підключена до важеля, оснащеного поплавцем. При наборі води до певного рівня поплавець піднімається, мембрана перекриває клапан, подача припиняється.
Механізм зливу виконаний у формі вертикальної тяги, оснащеної грушоподібним клапаном унизу. При використанні механізму груша витягується з посадкового місця, відкривається отвір та відбувається злив.
У застарілих моделях тяга рухається підняттям ручки, у сучасних – натисканням кнопки. Як правило, використовується подвійна кнопка, одна частина для половинного зливу, друга – для повного.
Переваги:
- Дешевизна комплектуючих;
- Легкість налаштування;
- Недорогий ремонт: не потрібно змінювати весь механізм, його можна розібрати та замінити лише несправні деталі.
