Каналізація в приватному будинку: інструкція, як вибрати та зробити своїми руками автономну каналізацію. Все про пристрій та схеми проводки

Каналізація в приватному будинку: покрокове керівництво, як провести своїми руками (схеми, пристрій, види, способи монтажу)

Однією з найважливіших ліній комунікації є каналізація. Кожен упорядкований будинок обов’язково має бути обладнаний якісною та надійною системою зливу та відведення використаної води, нечистот та інших технічних рідин.

Будь-яка каналізаційна система складається з внутрішньої та зовнішньої частини, кожна з яких виконує певні функції, і має низку конструктивних особливостей.

Основні види каналізаційних систем для дому

Залежно від особливостей збору зливних вод виділяють 4 основні види каналізації:

Центральна каналізаційна система, яка є найбільш відомою для приватного сектора, особливо для котеджних селищ. При цьому всі внутрішні труби ведуть до точки збору, що є центральним загальним колектором. Такий колектор може бути розташований на кожній вулиці або у центрі котеджного селища. На виході з точки збирання води встановлено кілька фільтрів. Після якісної фільтрації та знезараження вода потрапляє у місцеву водойму. За експлуатацію подібної системи каналізації кожен власник щомісяця вносить суму, що нараховується.
Для приватних будинків у селах, у селищах міського типу найбільш затребуваною є накопичувальна система каналізації.При цьому внутрішні труби не підведені до колектора, а слив виготовляється у герметичну яму або відсік. Стінки та дно таких відсіків попередньо викладаються цеглою, пластиком або бетоном, а сама ємність для збирання відходів розміщується нижче рівня землі. При наповненні ями слід скористатися послугами асенізатора для викачування відходів, що накопичилися, і води.
На приватних теренах також широко використовується третя модель каналізаційної системи. Даний вид системи збору відходів отримав назву дренуючий каналізація. Принцип пристрою подібної моделі аналогічний до накопичувального типу, але в ємності відсутнє дно. На нижній межі септика обладнають дренажну подушку, яка виступає як фільтр. Процес фільтрації відбувається довго, а відстояна вода йде у глибокі шари ґрунту.

Для великої території з достатньою мірою водоспоживання можна використовувати фільтруючі установки. За типом конструкції та принципом роботи такі моделі поєднують усі три попередні моделі каналізаційної системи.

Створюємо проект каналізації

Першим етапом самостійного монтажу каналізаційної системи є планування. Від правильності підготовки проекту залежить подальша ефективність роботи системи відведення відходів.

Перед складанням плану майбутнього трубопроводу та ємності для зливу слід враховувати низку важливих параметрів:

Тип ґрунту та стан ґрунту.
Наявність карстових порожнин, а також глибина залягання ґрунтових вод.
Особливості рельєфу на ділянці (нерівності, похилі місця).
Близькість природних та штучних водойм.
Важливо врахувати розташування як господарських, так і житлових будівель. Не варто монтувати зовнішню частину каналізаційної системи поблизу альтанок, дитячих майданчиків, житлового будинку на ділянці. При переповненні септика або випадковому прориві труби власникам забезпечений неприємний запах, велика кількість комах, переносників інфекційних хвороб.
На попередньому етапі також розраховують споживання води, яке залежить від кількості членів сім’ї, від площі будинку, кількості поверхів у будинку.

Дотримання санітарних правил та норм є обов’язком кожного власника, оскільки забруднення навколишнього середовища відходами часто є причиною інфекційних спалахів.

Прокладання внутрішньої частини

Починають облаштування каналізаційної системи, як правило, з монтажу внутрішнього трубопроводу. Для цієї мети слід вибрати відповідний тип труб.

Сьогодні практично всі власники та майстри віддають перевагу трубам ПВХ, які витримують тривалий контакт з вологою, мають достатню міцність у сукупності з еластичністю матеріалу.

Процес облаштування включає наступні етапи:

Монтаж точок зливу від найбільш приділених кімнат.
Найбільше точок відведення вологи розташовується в кухні, ванній та санвузлі. При цьому насамперед підключають кухонну раковину, а в останню чергу – санвузол. Пов’язаний цей факт із близьким розташування туалету до центрального стоку.
Переріз труби для всіх приміщень становить 5 см. Єдиний виняток – санвузол, для якого вибирають трубу перетином 11 см.

Менший діаметр виявиться неефективним, оскільки на стінках залишатимуться тверді частинки, а вода застоюватиметься на «колінах» трубопроводу.

Монтаж вентиляційної шахти

Наявність якісної вентиляції для каналізаційного трубопроводу є обов’язковою, щоб відбувалося вирівнювання негативного тиску всередині системи каналізації.

У різних ситуаціях можна використовувати два види вентиляційних шахт:

Фанова труба, яка є продовженням центрального стояка. Таку шахту виводять на дах, найвищу точку. Відстань частини, що виступає над рівнем даху, повинна становити 50 см для утворення достатньої тяги. На верхню частину труби монтують дефлектор, що запобігає попаданню вологи всередину фанової труби.
Другий варіант витяжної системи – це повітряний клапан, який розміщують безпосередньо у приміщенні. Клапан має вбудовану гумову мембрану, що пропускає повітря лише в одному напрямку.

Якщо будинок має два яруси, клапан розташовують на другому поверсі для найбільш якісної вентиляції каналізаційної системи.

Монтаж септика

Заключний етап облаштування каналізації у приватному будинку включає монтаж септика. Для приватного будинку найбільш універсальною є накопичувальна модель каналізації.

Послідовність етапів самостійної роботи:

Вибравши місце, викопайте яму, розміри якої призначені для трьох ємностей. Одна ємність виступає як накопичувач, дві інші є відстійниками.
Дно та стіни котловану зміцнюють бетонним покриттям. Важливо ретельно закрити всі місця стиків, які можуть утворитися між покриттям для стін (бетонні кільця, гумові шини, цегляна кладка). Для цього використовують цементний розчин або клей для плитки.
Обов’язково обробляють усі поверхні вологостійким складом, який дозволить збільшити термін служби каналізаційного резервуару.